Чому неможливо підробити транзакцію Bitcoin чи Kaspa – пояснюємо просто

Транзакцію Bitcoin чи Kaspa неможливо підробити, бо кожен платіж має бути підписаний приватним ключем власника, а кожен вузол мережі сам перевіряє цей підпис. Без ключа не можна витратити чужі монети чи змінити суму або отримувача. Переписати вже підтверджену історію можна було б лише з більшою обчислювальною потужністю, ніж у всієї чесної мережі, – а це коштує більше, ніж атакувальник міг би отримати. Тому реальний ризик – не «зламаний блокчейн», а вкрадений ключ і шахрай, який переконає вас самих надіслати гроші.

Коротко

• Монети ні в кого «не лежать на рахунку». Вони належать тому, хто має приватний ключ і може створити ним дійсний цифровий підпис.
• Підпис математично пов’язаний із вмістом транзакції. Зміна одного-єдиного символу (сума, адреса) робить підпис недійсним.
• Кожен вузол мережі сам перевіряє кожну транзакцію. Недійсну він відхилить, навіть якщо її надіслав найбільший майнер.
• Витратити ті самі монети двічі не дає proof of work: щоб переписати історію Bitcoin, станом на 29.10.2026 знадобилося б понад 1 000 EH/s, тобто близько 4 мільйонів найновіших майнерів.
• Справжні загрози – деінде: фішинг, підроблені гаманці, витік seed-фрази, шахрайство на кшталт «flash USDT». Від них захищає насамперед ваша обережність.

Що, власне, означає «підробити транзакцію»

Коли говорять про підробку криптовалют, зазвичай мають на увазі одне з чотирьох. Із кожним мережа дає раду власним механізмом:

Ще автор Bitcoin у первинному документі (white paper) 2008 року зазначає, що навіть атакувальник з величезною обчислювальною потужністю не може створити цінність з нічого чи забрати гроші, які йому ніколи не належали. Єдине, що він може спробувати, – скасувати власний нещодавній платіж. Розберімо все по черзі.

Як працюють ключі та цифровий підпис

В основі – пара ключів. Приватний ключ (секретне число, яке знаєте лише ви) – це, по суті, випадкове 256-бітне число. Можливих ключів приблизно 10⁷⁷ – близько того, скільки атомів у видимому Всесвіті. Тому вгадати чужий ключ практично неможливо.

З приватного ключа одностороннім обчисленням отримують публічний ключ, а з нього – адресу, на яку вам надсилають монети. Шлях туди простий, зворотний шлях (від адреси до приватного ключа) сьогодні обчислювально нездійсненний. Bitcoin і Kaspa використовують ту саму еліптичну криву secp256k1.

Коли ви хочете заплатити, гаманець бере вміст транзакції (звідки, куди, скільки) і приватним ключем створює до нього цифровий підпис. Потім будь-хто за допомогою вашого публічного ключа може перевірити дві речі:

1. що підпис створив власник приватного ключа,
2. що вміст транзакції після підписання не змінився ані на символ.

Спочатку Bitcoin використовував підписи ECDSA. Від оновлення Taproot (листопад 2021 року, блок 709 632) він підтримує й підписи Шнорра за стандартом BIP-340. Kaspa використовує підписи Шнорра за замовчуванням і підтримує також ECDSA. З погляду безпеки для обох мереж правило одне: хто не має ключа, той дійсного підпису не створить.

Чому не можна змінити вже підписану транзакцію

Підпис створюється не до «повідомлення» загалом, а до його хешу (відбитка даних). Хеш-функція перетворює дані будь-якої довжини на короткий відбиток фіксованої довжини. Досить змінити одну літеру – і відбиток вийде зовсім іншим.

Якби хтось дорогою змінив у транзакції суму з 0,01 BTC на 1 BTC або підставив свою адресу, відбиток зміниться, і початковий підпис до нього не пасуватиме. Вузли таку транзакцію одразу відкинуть. Новий підпис атакувальник створити не може, бо не має вашого ключа.

Хеші скріплюють і цілі блоки. Кожен блок містить відбиток попереднього блоку, тож вони утворюють ланцюжок – звідси назва блокчейн. Зміна транзакції в старому блоці змінила б його відбиток і «зламала» б усі наступні блоки.

Хто перевіряє транзакції: вузли та UTXO

Мережа не має центрального сервера, який вирішував би, що дійсне. Транзакції перевіряють тисячі вузлів (комп’ютерів з повною копією правил та історії мережі). Кожен із них перевіряє кожну транзакцію і кожен блок сам, незалежно від інших.

Bitcoin і Kaspa обліковують гроші як UTXO (невитрачені виходи попередніх транзакцій). Це схоже на купюри в гаманці: кожна транзакція «витрачає» конкретні попередні виходи і створює нові. Для кожного платежу вузол перевіряє:

1. що використані виходи справді існують,
2. що їх ще не витрачено,
3. що до них додано дійсний підпис,
4. що сума виходів не перевищує суми входів.

Якщо щось не сходиться, вузол транзакцію не прийме і далі не передасть. Те саме стосується блоків: блок із недійсною транзакцією вузли відхилять, навіть якщо його видобув найбільший пул у світі. Отже, майнери не можуть обійти правила – вони лише визначають порядок дійсних транзакцій.

Double spend і proof of work: чому не можна переписати історію

Лишається остання можливість: заплатити, дочекатися товару, а потім протиснути іншу версію історії, в якій платежу немає. Це називається double spend (подвійна витрата). Їй заважає proof of work: мережа визнає ту версію історії, за якою стоїть найбільше виконаної роботи.

Кожен новий блок – це одне підтвердження транзакції. У Bitcoin блок додається приблизно кожні 10 хвилин, і за великих сум продавці традиційно чекають 6 підтверджень, тобто близько години. Щоб «стерти» платіж, атакувальнику довелося б таємно видобути довший альтернативний ланцюжок швидше за решту мережі. Це можливо лише з більшою потужністю, ніж у всієї чесної мережі, – звідси атака 51 %.

Скільки коштувала б атака на Bitcoin: наш розрахунок

Станом на 29.10.2026 потужність мережі Bitcoin – близько 1 080 EH/s (mempool.space). Перерахунок на найекономніший майнер з повітряним охолодженням з нашого асортименту:

Стільки зайвих машин немає в жодного виробника, і за тижні їх не випустити. А є ще економічний запобіжник, який описав іще Сатоші Накамото: той, хто мав би таку потужність, більше заробить чесним майнінгом. За годину з’являється 6 блоків по 3,125 BTC, тобто 18,75 BTC, – за ціни 1 753 594 Kč за 1 BTC це десятки мільйонів крон. До того ж атака обвалила б ціну монети, яку атакувальник сам майнить.

Як це влаштовано в Kaspa: blockDAG і 10 блоків за секунду

Kaspa стоїть на тих самих засадах (ключі, підписи, UTXO, proof of work), але складає блоки інакше. Замість одного ланцюжка вона створює blockDAG (граф блоків): блоки можуть з’являтися паралельно, і кожен посилається на кількох попередників. Протокол GHOSTDAG потім вишиковує їх в єдиний порядок, з яким погоджуються всі вузли.

Від хардфорку Crescendo (травень 2025 року) Kaspa створює 10 блоків за секунду. Тому транзакція отримує підтвердження за лічені секунди, тоді як у Bitcoin надійного розрахунку чекають приблизно годину. Наступний крок, консенсус DAGKnight, станом на 29.10.2026 досі лише в планах. Докладніше про мережу – у статті Kaspa (KAS).

Скільки коштувала б атака на Kaspa

Тут треба бути чесними: меншу мережу атакувати дешевше, ніж Bitcoin. За нашими даними, станом на 29.10.2026 потужність Kaspa – приблизно 351 PH/s. Щоб зрівнятися з нею, вистачило б близько 8 800 машин Antminer KS7 (40 TH/s, 3 080 W) приблизно за 630 мільйонів Kč. Споживана потужність становила б близько 27 MW, а електроенергія коштувала б близько 54 000 Kč на годину.

Це на порядки менше, ніж у Bitcoin, але все одно йдеться про тисячі машин, яких немає у вільному продажу. До того ж атака вдарила б по ціні KAS, а отже, і по вартості машин, у які вклався атакувальник. Практичне правило: за великих сум у невеликих мережах розумно чекати довше, ніж до першого підтвердження. Це стосується будь-якої proof-of-work-монети – що менша потужність мережі, то більше обережності.

Що реально загрожує і як захиститися

Математику обійти неможливо, а людину – можна. Майже всі втрати криптовалют, про які ви чуєте, сталися не через «злам блокчейну», а через те, що ключ або гроші потрапили до шахрая.

• Крадіжка ключа або seed-фрази. Seed-фраза (12–24 слова для відновлення гаманця) – те саме, що приватний ключ. Хто її знає, той володіє вашими монетами. Ніколи її не фотографуйте, не зберігайте в хмарі й не вводьте на жодному сайті.
• Фішинг і підроблені гаманці. Шахрайські застосунки й сайти виглядають як оригінал і «вимагають» seed-фразу. Як їх розпізнати, ми розповідаємо в статті Підроблені програмні гаманці.
• «Flash BTC / flash USDT». Шахрай обіцяє програму, яка надішле «тимчасові» монети, або надсилає вам безвартісний токен, що лише виглядає як USDT. Справжній біткоїн без ключа ніхто надіслати не може. Завжди перевіряйте платіж у блокчейн-оглядачі, а для токенів – ще й за адресою контракту.
• Непідтверджені транзакції. Транзакція, яка чекає в мемпулі (черзі непідтверджених транзакцій), ще не оплачена. Продаючи товар за Bitcoin, дочекайтеся підтвердження.
• Квантові комп’ютери. Достатньо великий квантовий комп’ютер теоретично міг би обчислити приватний ключ із публічного. Під загрозою опинилися б насамперед адреси, публічний ключ яких уже видно в мережі (старі типи адрес, повторно використані адреси). Такого комп’ютера сьогодні немає, а оцінки, коли він може з’явитися, розходяться на десятки років. Розробники Bitcoin уже готують пропозицію BIP-360 для стійких адрес. Практична порада актуальна вже сьогодні: не використовуйте одну адресу повторно.

Для великих сум найнадійніший апаратний гаманець, який ніколи не випускає ключ у комп’ютер. Рекомендовані гаманці для Kaspa ми показуємо в інструкції Гаманець Kaspa: як його створити.

Стаття пояснює технічні принципи і не є інвестиційною рекомендацією.

Що далі

• Як з’являються блоки і що роблять майнери, пояснює стаття Що таке майнінг криптовалют і як він працює.
• Скільки сьогодні приносить забезпечення безпеки мережі конкретною машиною, показує таблиця прибутковості ASIC-майнерів.

Джерела

• Satoshi Nakamoto: Bitcoin – A Peer-to-Peer Electronic Cash System (2008)
• Bitcoin Developer Guide: Transactions
• BIP-340: Schnorr Signatures for secp256k1
• Sompolinsky, Wyborski, Zohar: PHANTOM GHOSTDAG – A Scalable Generalization of Nakamoto Consensus
• Kaspa.org: історія та технологія мережі
• Kaspa KIP-17 (перевірка підписів Schnorr і ECDSA)
• mempool.space: потужність і складність мережі Bitcoin
• Cointelegraph: що змінює пропозиція BIP-360